Перелік психодіагностичних методик, рекомендованих до
використання у закладах освіти формується за принципами відповідності методик наступному:
· віковим особливостям учасників навчального процесу;
· вимогам надйності, валідності, достовірності;
· потребам практичних психологв у дослідженні психічних властивостей особистості, станів, процесів та міжособистісних взаємин;
· вимогам ефективного використання в умовах навчального закладу.
Також враховувалися можливості доступу до психодіагностичних методик, їх наявність в збірниках по психодіагностиці.
Вимоги щодо використання методик дозволяють користувачам отримати інформацю про процедуру розробки тесту, сфери його застосування та інтерпретацію отриманих результатів.
Методика має містити наступні дані:
· про авторів методики та історію розробки;
· про використання тесту, вибірку, на якій проводилась стандартизація;
· вимоги до застосування: вимоги до користувачів, опис процедури проведення;
· призначення методики;
· принцип побудови методики;
· визначені одиниці вимірювання;
· дані по обробці та інтерпретації результатів: зразки реєстраційного бланку та ключів; процедура обробки таблиці для переводу сирих балів в стандартні шкали; приклади інтерпретації результатів;
· стимульний матерал має містити: опис завдань, як необхідно виконати; приклади, як допомагають краще зрозуміти завдання; питання, завдання, з якими працює клієнт;
· реєстраційний бланк (бланк вдповдей) не повинен містити інформацію, яка вказує на конструкт, який досілджується, не повинен бути занадто навантажений цифрами, рядками та ін. На бланку мають бути відведені місця для представлення необхідних соціально-демографічних даних.
· ключ до тесту містить: для інтелектуальних тестів, досягнень – набори правильних або неправильних відповідей на завдання; для визначення ступеню прояву тієї чи іншої характеристики особистості - набори відповідей з оцінками до питань або оцінками до варіантів відповідей.
Використання психодіагностичного інструментарю практичним психологом здійснюється за умови, що він:
1. Застосовує на практиці загальні теоретико-методологчні принципи психодіагностики.
2. Стежить за поточною методичною літературою з психодіагностики.
3. Має власний банк методик. Використовує лише ті методики, які пройшли експертизу.
4. Відповідає за рішення, прийняті на основі тестування. Попереджає можливі помилки, що допускаються непрофесіоналами, незнайомими з обмеженнями використання того або іншого тесту.
5. Забезпечує необхідний рівень надійності психодіагностичних висновків, за потреби, паралельно застосовуючи стандартизовані методики та метод незалежних експертних оцнок.
6. При підборі методик у батарею (програму обстеження) керується не суб'ктивними перевагами й упередженнями в оцінці методик, а виходить з вимоги максимальної ефективності діагностики – максимум надійності при мінімумі затрат.
7. Забезпечує ретельне дотримання усіх вимог для проведення методик. Підрахунок балів, інтерпретаця, прогноз здйснюються у відповідності до методичних рекомендацй.
8. Психодіагностику дітей віком до 14 рокв проводить лише за умови попереднього погодження з батьками (оформлення письмового дозволу).
9. Забезпечує конфіденційність психодіагностичної інформації, отриманої від досліджуваного на основі особистої довіри. Психолог обов'язково попереджає досліджуваного про те, хто для чого може використовувати його інформацю, не має права приховувати від досліджуваного те, яке рішення можуть бути винесені на основі психодагностики.
10. Зберігає професійну таємницю: не передає особам, не уповноваженим вести психодіагностичну практику, інструктивних матералів, не розкриває перед потенційним досліджуваним секрету тієї або іншої психодагностичної методики, на якому заснована валідність, попереджає про те, ким для чого буде використана інформаця про результати обстеження.
11. Обов'язково розглядає в ході обстеження поряд з найбльш ймовірною альтернативну діагностичну гіпотезу (інтерпретацю даних), застосовуючи в психодагностиці принцип аналогчіний принципу презумпції невинності в судочинстві.
12. Уповноважений особисто перешкоджати некоректному неетичному застосуванню психодіагностики, повинен виконувати цей обов'язок незалежно від посадової субординації.
13. При підборі методики (тесту) згідно гіпотези дослідження та складеного плану дослідження, потрібно чітко усвідомлювати: кому, у якому вигляді будуть представлятися результати діагностики, хто буде основним реалізатором рекомендацій психолога. Рекомендації, адаптовані для кожної групи користувачів, повинні відповдати принципу “Не нашкодь”.
Окремі, добре теоретично практично обрунтовані методики, як не потребують спеціальних знань при інтерпретації, можуть використовувати соцальні педагоги, вчителі, адмінстрація (далі користувач) навчального закладу. При цьому вони повинні дотримуватися ряду вимог:
1. Попередньо проконсультуватися з практичним психологом про те, які саме методики можуть бути застосовані для виршення поставлених завдань.
2. Користувач, що одержує доступ до психодіагностичних методик, автоматично бере на себе зобов'язання по дотриманню всіх вимог професйної таємниці.
3. Користувач дотримується всіх етичних нормативів у проведенні обстеження стосовно досліджуваного будь-якої третьої особи, він так само, як практичний психолог, не має права зловживати довірою та зобов'язаний попереджати досліджуваного про те, як буде використана інформація.
4. Якщо практичний психолог попереджає користувача про те, що правильне використання методики вимагає загальних знань з психодіагностики, або спецальної пдготовки, то користувач зобов'язаний або вибрати іншу методику, або залучити до проведення психодіагностики практичного психолога, або відмовитися від психодіагностики взагалі.
